Arboretum Syrets

Загальна інформація

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.

Науково-дослідна робота на території Сирецького дендропарку проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об`єктів.

В основу Сирецького дендрологічного парку був покладений невеликий масив з хвойних та листвених пород , який знаходився біля будинку колишнього власника квіткового господарства Карла Мейера в 1875 року. Потім з 1949 року, за проектом і під керівництвом дендролога Птіцина Миколи Олександровича, Сирецький дендропарк набрав друге життя.

Птіцин М.О. народився у 1893 р. у місті Сімферополі. У 1919 році закінчив Київський університет. По закінченні працював на кафедрі ботаніки університету. З 1935 до 1938 рр. очолював Національний ботанічний сад НАН України. Був консультантом-дендрологом при розробці Генерального плану будівництва ботанічного саду. З 1945 р. до 1949 р. працював науковим співробітником в уманському дендропарку “Софіївка”. З 1949 р. до 1966 р., працюючи в Республіканській дослідно-показовій станції квіткових та декоративних рослин, створив унікальний парк з цінною колекцією дерев та кущів.

Серед насаджень Сирецького дендропарку є такі екзоти, як: тис гострокінцевий 1875 року посадки, туя західна 1895 року посадки та групи рослин 1900 року посадки: ялина Енгельмана, ялина колюча 'Срібляста', туя західна 'Ельвангера', кипарисовик горіхоплідний 'Нитчастий', ялина звичайна, клен гостролистий 'Шведлера', липи кримська та повстиста.

В основу видового складу дендропарку був покладений “Порайонний асортимент деревних і кущових порід для вирощування в декоративних розсадниках УРСР”, розроблений і рекомендований М.О. Птіциним у 1956 році.

Основні посадки були проведені у 1950 – 1960 рр. після закінчення планування території та розбивки основних куртин. За цей період було висаджено близько 450 видів деревних рослин. Розміщення рослин проводилось за принципом використання їх у садово-парковому будівництві.

У 1989 – 1990 рр. за матеріалами проектно-кошторисної документації “УкрНДІінжпроект” було проведено реконструкцію Сирецького дендрологічного парку, яка передбачала прорідження загущених посадок, створення нової дорожньо-стежкової мережі, здійснення нових посадок. В цей період було створено три монокультурних садки: бузку, таволг та садових жасминів.

На даний час в дендропарку росте понад 900 таксонів рослин більшість з яких інтродуценти з Північної Америки, Китаю, Японії, Далекого Сходу. В тепличному комплексі вирощується понад 600 видів кактусів та сукулентів.

Створені коленції рідкісних, малопоширених та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України. Особлива цінність колекції дендропарку визначається наявністю таких видів, як гінкго дволопатеве, тюльпанове дерево, магнолії Кобус, метасеквої розсіяношишкової, тису ягідного, мікробіоти перехреснопарої, багаточисельних форм туї західної, сосни кедрової європейської, клокички перистої, дуба австрійського.